Двонитка тканина, що це?

Первісна тканина добре захищала людину від механічних впливів: ударів гілок у лісі, гострого каміння на землі, від укусів тварин. Другою функцією тканин, але не менш важливою, був термічний захист. Вона захищала людину від негоди, а в холодну пору року – зігрівала, служила підстилкою під час сну. Пізніше тканина стала використовуватися як прикраса житла.

Історія створення матеріалу

Перша згадка про бавовну відноситься до III тисячоліття до н. е. До часів війни Олександра Македонського бавовна не була відома ні грекам, ні арабам. У Європу вона потрапляє значно пізніше та виключно з торговими караванами. Вперше самостійно бавовняну тканину стали виробляти в Англії 1770 року. У 18 столітті світовими лідерами виробництва бавовняної тканини стають Англія та Франція. А з 19 століття до них приєднується Російська імперія.

Тканина двонитка стає дуже попул ярною у 20-30 роки XX століття зі стрімким розвитком авіації. Для досягнення кращих аеродинамічних характеристик нею обтягують корпуси аеропланів. Вона використовується в конструюванні дирижаблів та аеростатів.

Особливості плетіння

Для збільшення лінійної щільності бавовняної тканини були вигадані особливі переплетення тканини. Вид переплетення ниток визначає зовнішній тип тканини, їх фізичні та технологічні характеристики.
Вертикально розташовані нитки називаються основою. Перпендикулярно основі горизонтально розташовуються нитки, які називаються утком.

Існує чотири види переплетення ниток:

основні;
дрібно візерунчасті;
великовибірчасті;
складні.

До основних переплетень відносять кілька видів:

полотняне переплетення – у ньому кожна нитка основи переплітаються з уточною через одну;
саржеве переплетення – на зовнішньому вигляді тканини чітко простежуються косі смужки – рубчаки;
сатинове переплетення – чотири або більше нитки основи переплітаються з однією ниткою утка;
атласне переплетення – одна нитка основи переплітається із чотирма або більше нитками утка.

Залежно за типом і номером пряжі, наявністю або відсутністю синтетичних волокон виділяють такі види тканин:

Рогожка (або як її ще називають - двонитка) - це особливе переплетення, в якому дві нитки основи переплітаються з двома нитками утка.

Де найчастіше використовують двонитку

На початку минулого тисячоліття двонитка активно використовувалася в авіабудуванні. Сьогодні її застосування набагато ширше.

Необроблена бавовна – це міцна та щільна тканина. З неї виготовляють елементарні засоби захисту – рукавички. Широке поширення рогожка набула у виготовленні спеціального одягу для промислових підприємств, особливо для «гарячих цехів».
У меблевій індустрії двонитка використовується як підкладка для оббивки диванів та крісел.
Висока щільність тканини дозволяє використовувати її у виготовленны інкасаторських сумок і банківських мішків для перевезення дрібної розмінної монети. Затребувана така тканина і в поштових службах для пакування відправлень.
З двонитки виготовляють господарські сумки, спортивні та армійські рюкзаки. У взуттєвій промисловості її використовують як підкладку.

Завдяки своїй високій міцності рогожка полюбилася художникам. З неї виробляють полотна для картин. Також вона застосовується і у виготовленні предметів рукоділля – виробах, ляльках та вишивках. Двонитка – це дуже хороший матеріал для виготовлення книжкових палітурок.

Оброблена двонитка тканина широко використовується у легкій промисловості. З неї виготовляють:

спортивні костюми;
повсякденний одяг (штани та майки);
теплу білизну;
дитячі речі (пелюшки, повзунки та сорочечки);
одяг для дому (піжами, костюми та халати);
подарункову упаковку;
костюми для дайвінгу.

Плюси матеріалу

Для всіх видів двонитки характерні такі плюси:

практичність під час експлуатації;
стійкість до зминання;
міцність;
довговічність;
гіпоалергенність;
простота у догляді;
мають високу здатність до теплозбереження;
не утворює ковтунців при носінні;
різноманітність кольорів та відтінків;
привабливий зовнішній вигляд;
бюджетність (порівняно невисока вартість).

Мінуси матеріалу

Недоліків у двонитки не так багато. До них відносять такі:

необроблена тканина деформується при дії олійних фарб;
при намоканні стає важкою, довго висихає;
тканина має сипкість при розкроюванні, тому рекомендується додавати сантиметр до лінії відрізу.

Склад та характеристики матеріалу

Класична двонитка виготовляється зі 100% бавовни. З розвитком текстильної промисловості до нього почали додавати синтетичні волокна.

До традиційної бавовняної нитки можуть додавати:

поліефірне волокно (така тканина характеризується привабливим зовнішнім виглядом, має гладку поверхню і приємний блиск, має незмінність);
поліамідне волокно (тканина добре пропускає повітря та відштовхує воду, застосовується для виготовлення курток);
лайкра (блищить як шовк; добре тягнеться, як трикотаж, забезпечує хорошу пружність і не дає полотну деформуватися);
нейлон (підсилює бавовну, використовується як підкладкова тканина і для виготовлення білизни);
еластан (така тканина здатна моделювати тіло, використовується при виготовленні спідньої білизни, футболок та джинсів).

Всі види двонитки мають такі характеристики:

повітропроникність (не створює парникового ефекту, це матеріал, що дихає);
вологостійкість (завдяки гідрофобності тканина не вбирає воду; краплі води стікають поверхнею тканини);
термостійкість і негорючість (просочені спеціальним складом протипожежні тканини, витримують високу температуру, можуть використовуватися в гарячих цехах);
стійкість до сонячного світла;
міцність, і як наслідок – довговічність та зносостійкість;
не зсідаються;
не розтягуються;
стійкі до дії бактерій та грибків.

Всі перелічені якості та характеристики зумовлюють популярність двонитки

Види матеріалу

Рулони з такої тканини можуть бути:

Залишитися не опрацьованими. Це так звана сувора (груба) двонитка. Класичний вид тканини, що складається на 100% бавовни. Саме у такому вигляді її називають рогожкою.
Піддається обробці – апретуванню. Обробка може бути фізичною чи хімічною.

Апретування проводиться спеціальними сумішами, до складу яких входять три компоненти: антисептик, клеюча речовина та пом'якшувач.

Цю процедуру можна співвіднести з тим, що робили наші бабусі, накрохмалювати тканину.
Апретування бавовняної двонитної тканини проходить в такий спосіб.
На поверхню рулону тканини наносять апретовані суміші. Тканина деякий час просочується.
Потім матерія віджимається і надходить у сушильно-пральну машину.
Після цього тканина піддається розтягуванню та усуненню перекосів. Для вирівнювання тканин парою. Виробляється це на ланцюговій паровій машині. Як правило, попередньо тканина зволожується на машинах, що розбризкують. Після паріння тканину розгладжують. Очищення відбувається між спеціальними валами – каландра. Порожнисті всередині вали оснащені нагрівачами. При першій перегонці через вали відбувається рівномірне розгладжування тканини. Для надання блиску вали розігрівають до 100 С і проганяють тканину вдруге. Для підвищення шовковистості та блиску тканину проганяють через сріблясті вали, на поверхні яких є гравіювання у вигляді штрихів.

У чому різниця між футером та двониткою

Серед усього різноманіття двонитних тканин окремо виділяють футер. Він також виготовляється на основі бавовни із додаванням синтетичних матеріалів. Класичне плетіння тканини здійснюється шляхом переплетення пари ниток. Іноді виготовляють футери із трьох ниток. Однак у футерної тканини є одна значна відмінність. Для плетіння такої тканини використовують дві нитки: одну звичайну, іншу пухку слабо скручену. Таку нитку називають футерною.

Після плетіння одна сторона (лицьова) виходить гладкою, а ось виворітна – з коротким ворсом. Іноді виробляють додатковий начіс виворітної сторони.

Широкого поширення набув турецький трикотаж. Цей матеріал застосовують для виготовлення дитячого та повсякденного одягу. Тканина м'яка та безпечна, не натирає шкіру. В одязі такої матерії можна не бояться перегріву. Найчастіше з неї виготовляють спортивні костюми.

Як доглядати

Щоб вироби з двонитки довго прослужили за ним потрібно правильно доглядати:

рекомендується ручне або щадне автоматичне прання;
температура води не повинна бути вищою за 30 С;
при ручному пранні виріб не можна вичавлювати, а при автоматичному – не слід користуватися режимом сушіння;
не слід сушити вироби під прямими сонячними променями;
прасувати потрібно в режимі «бавовна» з використанням парогенератора.
Як прасувати и та прати вказується і на етикетці виробу.