Церковні тканини – спеціальні матерії, які використовуються для пошиття предметів робочого одягу священників (ряси), для одягу ченцям та черницям, а також для декоративного оздоблення церковних приміщень.
Який одяг використовується священнослужителями?
Як правило, залежно від чину священнослужителя, до його звичного вбрання необхідно додавати спеціальні елементи гардеробу, які притаманні чину в церковній ієрархії. Важливо знати, що навіть єпископ спочатку одягається в дияконський одяг, додаючи потім шати ієрея і лише потім одягає одяг єпископа.
Обов'язкові елементи одягу священнослужителів:
- Фелонь. Цей предмет одягу знайомий кожному християнинові, адже є ризою. Слово перекладається як «всепокриваюча» і цілком відповідає значенню, адже саме фелонь надівається поверх інших одягів через голову і покриває тіло священника. Виріб шиється із щільної парчі та обробляється всілякими прикрасами, серед яких особливе місце займає золота нитка для вишивання хрестів;
- Стихар. Це довгий одяг з прямими рукавами, що також має назву «підрізник». Елемент одягу виготовляється переважно із щільних світлих тканин, такими є бавовна чи льон. Предмет одягу є обов'язковим і свідчить про чистоту та простоту життя, яке від нього вимагається;
- Єпітрахиль. Елемент одягу нагадує довгий відрізок тканини, який надівається через голову і звисає спереду, по центру одягу священнослужителя. Епітрахіль свідчить про благодать священства, виготовляється з матерії білого кольору і прикрашається різними вишивками;
- Пояс. Предмет одягу є стрічкою, яка використовується для підпоясування готового вбрання священника. Поверх пояса надівається єпітрахиль та фелонь.
Основні види церковної тканини:
- Парча;
- Бавовна;
- Оксамит.
Парча – є щільною та важкою тканиною, яка виготовляється з ниток шовку. У сучасному варіанті можлива комбінація шовкових волокон та синтетичних ниток. Саме це дозволяє дещо здешевити матеріал та значно покращити його експлуатаційні характеристики.
Парча досить щільна та міцна, несхильна до розривів і може надовго зберігати привабливий зовнішній вигляд. Матеріал добре піддається обробці, кроїнню та шиттю, що позитивно впливає на популярність тканини. За рахунок використання золотих та срібних ниток, матеріал має на поверхні матовий блиск.
Недоліком парчі є технологічна складність у догляді. Матеріал не можна прати в пральній машинці, а також при пранні руками потрібно дотримуватися заходів обережності. Як правило, вода не повинна бути вищою 30 градусів. Для одягу священника з парчі рекомендовано звертатися до професійних хімчисток.
Бавовна – матеріал натурального походження, видобувається шляхом багатоетапної обробки рослини. Тканина має масу позитивних властивостей, серед яких легкість у догляді, гіпоалергенність та зовнішня привабливість матеріалу. Як церковна тканина, бавовна використовується для пошиття елементів одягу, а також використовується у побуті церкви.
Оксамит – м'яка, щільна та міцна тканина з дрібним ворсом на зовнішній поверхні. Ворс утворюється шляхом специфічного переплетення ниток, що дозволяє утворити різні зовнішню та внутрішню сторони матеріалу. Оксамит легко піддається фарбуванню і може бути будь-якого відтінку. Оксамит також, як і бавовна, використовується для пошиття церковного одягу та елементів обов'язкового декору храму.
Де використати церковну тканину?
Матеріали переважно застосовуються виготовлення одягу священників, дияконів та інших служителів при церкві. Також без текстильних матеріалів не обійтися під час декоративної обробки приміщення.